Співає осінь пісню величаво…

Жовтневі квітнуть небокраї,

Гаптує лист мережний осінь.

І сонце, ясно посміхнувшись,

Голубить тиху срібну просинь.

Сьогодні якось особливо

Дзвіночок кличе срібно звучний;

В осінній день, усмішок повен,

Видзвонює врочисто й гучно.

Поволі падає золоте листя і вкриває задуману землю розкішним пухнастим килимом, у якому ніби загубилися ваші ніжні посмішки, дорогі вчителі. Вони, як маленькі натомлені сонця, розсипаються міріадами грайливих блискіток і наповнюють ваші очі радістю, дорогі вчителі.

І це золото, дароване вам щедрою осінню в знак щасливої долі, і день цей, осяяний тисячами щирих посмішок вдячних учнів, належать нашим дорогим учителм.

Із безлічі професій на Землі,

Які вже є, яких ще будуть вчити,-

Є головна, як віщий, сущий хліб,

І назва цій професії - Учитель!

Учителю! За ваш невтомний труд,

За доброту безмежну, безнастанну

Сьогодні ваші учні віддають

Вам свою вдячність щиру і пошану!